Мантан (Manthan) — मन्थन

Мантан — це процес внутрішнього «збовтування» або пахтання свідомості. Термін походить від легендарного космогонічного сюжету про Самудра-мантан — Пахтання Океану, коли боги та асури разом обертали гору Мандара, щоб здобути нектар безсмертя (Амріту).

У духовному житті Садхака «Мантан» символізує період інтенсивної внутрішньої трансформації. Це процес, коли під впливом практики та життєвих випробувань піднімається все, що приховано в підсвідомості: спочатку виходить отрута (Халахала) — наші страхи, гнів та старі Санскари, і лише після терплячого очищення з’являються скарби та вище благо. Мантан вчить нас, що шлях до світла неминуче проходить через стадію глибокого внутрішнього збурення, яке зрештою призводить до кристалізації істини та здобуття спокою.