Міра Баї (Mira Bai) — मीराबाई

Міра Баї (1498–1547) — легендарна індійська поетка-свята, чиє життя стало найвищим прикладом Бгакті-йоги (шляху відданості та любові). Раджпутська принцеса, яка залишила палацову розкіш та соціальні умовністі заради нескінченної любові до Крішни, якого вона вважала своїм істинним чоловіком, божественним коханим та єдиною реальністю.

Її спадщина — це тисячі щирих пісень (бгаджанів), сповнених екстатичної радості, туги за божественним та глибокої духовної свободи. Вона вчила, що для справжньої любові не існує перешкод, каст чи кордонів, а єдиним шляхом до істини є повна самовіддача (Шаранагаті). Міра Баї увійшла в історію як символ незламної віри, що здатна перетворити отруту на нектар, а страждання — на танець єдності з Абсолютом.